1. Главная
2. Новости
3. Новости каталога
4. Рекомендації щодо лікування зовнішнього отиту

Рекомендації щодо лікування зовнішнього отиту

Згідно з медичною статистикою, більше 80% дітей, які досягли 3-річного віку, які перенесли гострий отит. Нерідко хвороба протікає з ускладненнями, оскільки далеко не кожен батько знає, що робити при отиті у дитини.

Види захворювання

Вушну хвороба ділять на кілька категорій. По тривалості патологію класифікують:

• тривалість хвороби до 3 тижнів: гострий отит
• період три тижні — три місяці: підгострий отит
• більше 3 місяців: хронічна форма

Розрізняють 3 види отиту в залежності від анатомічної будови вуха:

• внутрішній
• середній
• зовнішній

Інфекція при зовнішньому отиті вражає барабанну перетинку і зовнішній слуховий прохід.

На вушній раковині утворюється фурункул з гнійним стрижнем, з’являється сильний біль. Інтенсивність болю починає стихати, коли гній проривається назовні.

Внутрішній отит або лабіринтит характеризується погіршенням слуху, запамороченням. Інфекція зачіпає кістковий і перетинчастий лабіринти, розташовані у внутрішньому вусі: вони відповідають за рівновагу.

Розрізняють катаральний і гнійний отит середнього вуха. Катаральна форма характеризується тільки наявністю набряку, при гнійній формі виникає відділення гною їх слухового проходу.

Отити розрізняють по джерелу походження:

• бактеріальна
• вірусна
• грибкова
• травматична
• алергічна

Крім того, існує бульозний та адгезивний отит. Останній розвивається внаслідок частих хронічних отитів: формуються спайки між барабанною порожниною і барабанною перетинкою з-за чого поступово знижується слух, з’являються шуми у вухах.

При бульозної отиті на барабанній перетинці та в слуховому проході утворюються пухирі з кров’янистою рідиною. Така різновид запалення зустрічається найчастіше під час грипу.

Патогенез отиту

Середній отит — інфекційно-запальний процес в середній частині вуха, що виникає в барабанної порожнини. Самостійно захворювання виникає вкрай рідко.

Найчастіше запалення середнього вуха — результат активного росту стафілокока або стрептокока, які проникають через слухову трубу.

Інфекція в дитячі вуха проникає швидше, оскільки євстахієва труба у них набагато коротше. Стафілокок і стрептокок в латентній формі живуть в носоглотці людини постійно. Міцний імунітет запобігає запалення, навіть при попаданні патогенних бактерій у вухо. Якщо захисна функція знижена, що відбувається при застуді або грипі, організм не в змозі впоратися з атакою бактерій.

Отит середнього вуха в переважній числі випадків розвивається як ускладнення вірусних інфекційних захворювань носоглотки:

• гайморит
• аденоїдит
• ангіна
• ГРВІ
• фронтит
• ларингіт
• риніт
• фарингіт

Сприятливими факторами для появи отиту у дитини можуть бути:

• иммуннодефицитные стану
• хронічні захворювання ЛОР-
• авітаміноз
• аномальна будова вуха
• переохолодження, відсутність головного убору в холодну і вітряну погоду

Отит частіше за інших страждають діти з збільшеними аденоїдами, алергічним ринітом, гіпертрофію мигдаликів.

Із-за постійної закладеності носа, порушується нормальне дихання, слиз з носоглотки накопичується і запалюється. Виникнення отиту середнього вуха сприяють поліпи в носі.

Середній отит може виникнути при звичайному нежиті, якщо дитина надто інтенсивно сякається. Схильними до захворювання вважаються діти від 6 до 18 місяців. У цьому віці дитина багато часу проводить в горизонтальному положенні, що заважає нормальному відтоку слизу.

Після 6 років отит діагностується рідко, якщо він не переходить у хронічну стадію.

Клінічні ознаки катаральної форми

Візитна картка будь-якого отиту — біль у вусі. Для катарального отиту невластиві виділення рідини з вуха. На цьому етапі запальний процес бере свій початок: залози слизової оболонки активно виробляють лейкоцити. Виникає набряк біля гирла євстахієвої труби, порушується циркуляція повітря.

Типова клінічна картина гострого катарального отиту у дітей:

• дергающая, нападоподібний або ріжучий біль у вусі
• біль присутній постійно, вщухає ненадовго
• больові відчуття віддають у потилицю або щелепи
• біль різко посилюється при чханні, кашлі або ковтанні за рахунок підвищеного тиску на барабанну порожнину
• біль, як правило, наростаюча
• під час огляду отоларингологом виявляється почервоніння барабанної перетинки

Характерна ознака отиту — це біль, що виникає при натисненні на козелок вуха.

Якщо запалення з’явилося на тлі інших інфекційних захворювань, у дитини повторно підвищується температура.

Нерідко діти скаржаться на погіршення слуху з боку хворого вуха, порушення звукосприйняття. Визначити катаральний отит у грудних дітей можна з поведінки: вони крутять головою, постійно смикають уражене вушко, постійно плачуть. Немовлята погано беруть груди і слабо реагують на голос батьків, звуки іграшок.

Якщо запалення торкнулося обох вух, біль може віддавати в віскі. Дитина втрачає апетит, може з’явитися нудота. Катаральна форма отиту триває до 4 днів. За цей період у вусі накопичується рідина, застоюється і перероджується в гострий гнійний отит.

Характерні симптоми гнійного отиту

Класичний сценарій перебігу отиту в гострій формі з відділенням гною включає три етапи.

Початкова стадія охоплює 3 дні. У цей проміжок для дитини характерно прояв симптомів:

• інтенсивна біль у вусі
• біль посилюється, наростає до кінця дня
• при промацуванні козелка, постукуванні по вуха у дитини виникає різкий біль
• з’являється закладеність у вухах
• підвищується температура
• погіршується слухова функція
• виявляються загальні симптоми інтоксикації: слабкість, апатія, відмова від їжі

На наступному етапі розривається барабанна перетинка і відділяється гній з слухового проходу. Такий стан триває протягом тижня, для нього характерні:

• зниження болю у вухах
• нормалізація температури тіла
• регулярне відділення гною з вуха, іноді з додаванням крові або слизу
• неприємний запах виділень з вух

На етапі відновлення барабанної перетинки формується рубець, витікання гною зупиняється. Етап триває 4 — 10 днів. У цей проміжок часу відновлюється слух, зникає почервоніння слизової оболонки барабанної порожнини, сходить набряклість. Повне одужання настає орієнтовно до 20 дня.

При відхиленні від стандартного перебігу запалення середнього вуха, після часто повторюваних отитів, хвороба трансформується в хронічну стадію.

Для неї притаманне:

• погіршення сприйняття звуків різної ступені вираженості
• періодичні виділення гною на стадії загострення
• постійне прорив барабанної перетинки

При адекватному підході до лікування гнійного отиту хвороба не перероджується в хронічну форму, дитина швидко йде на поправку.

Ймовірні ускладнення

Тривалість неускладненого отиту займає не більше 21 дня. Ускладнення можуть виникнути у дітей зі слабким імунітетом або неправильно підібраним антибіотиком. Іноді самі батьки шкодять здоров’ю дітей, навіть не підозрюючи про це. У лікуванні отиту завдання батьків не переривати рекомендованого курсу антибіотиків. Дуже часто прийом антибіотиків припиняють, як тільки дитині стане легше. Інфекційний процес ненадовго затихне, але через деякий час відновиться вже з ускладненнями.

Серед наслідки гнійного отиту зустрічаються:

• холестеатома: розростання тканини за барабанною перетинкою, стрімко зростаюча холестеатома призводить до звуження просвіту слухового проходу і поступової втрати слуху
• мастоїдит або антрит: інфекція поширюється на соскоподібний відросток скроневої кістки, зустрічається у дітей молодше 2 років у зв’язку з особливостями анатомії вуха
• менінгіт
• сепсис
• приглухуватість: явище тимчасове, але при хронічних формах запалення середнього вуха патологія буде прогресувати з-за проривної отвори в барабанної перетинки

Гнійний гострий отит не вилікувати зігріваючими компресами і народними методами.

Причина захворювання в більшості випадків — бактерії, тому в даній ситуації без застосування антибіотиків не обійтися.

Середній отит: лікування

Оскільки вушна біль частіше з’являється раптово, серед ночі, батькам необхідно знати, як надати першу допомогу. Перш за все дитині потрібно дати знеболюючий засіб.

Для цих цілей підійде будь-жарознижуючі ліки:

• Панадол
• Ібупрофен
• Ибуклин
• Нурофен
• Тайленол
• Ефералган

Наступний етап — протизапальні краплі для вух. Необхідно уважно вивчити інструкцію.

Не всі препарати призначені для лікування гнійного отиту, приміром, Отипакс, заборонений до використання при лопнула барабанної перетинки.

Якщо у дитини нежить або закладений ніс, необхідно полегшити носове дихання з допомогою судинозвужувальних крапель:

• Отривин
• Тизин-кисло
• Назол
• Називін
• Дитячий Нафтизин

При першій можливості дитини потрібно показати ЛОР-лікаря. Терапія запалення середнього вуха проходить за тією ж схемою:

• забезпечення вільного дихання носом і зниження тиску на слухову трубу за допомогою судинозвужувальних крапель 3 рази на день у дозі відповідно до віку дитини
• закопування вушних крапель для зняття запалення і болю від 3 до 4 разів на добу за 3-4 краплі дітям старше 2 років, немовлятам по 2 краплі в кожне вушко
• постільний режим
• прийом жарознижуючих засобів за станом здоров’я

За 7-10 днів при такому підході можна вилікувати негнійний отит середнього вуха.

Якщо дитині діагностували гнійний отит, тоді призначаються антибіотики.

Як правило, застосовуються макроліди або пеніциліни на термін від 3 до 5 днів:

• Азимед
• Азитрал
• Сумамед
• Аугментин
• Амоксиклав

Якщо дитина страждає алергією, бажано додати в схему лікування антигістамінні засоби для зняття набряку: Кларитин, Зодак, Цетрин. Дуже важливо в період лікування отиту позбутися від нежиті, інакше після одужання високий ризик рецидиву захворювання.

При негнойных формах отиту після схвалення лікаря іноді використовуються теплові процедури з синьою лампою для прогрівання вуха.

Закопуємо вушні краплі правильно

Без вушних крапель складно уявити повноцінне лікування отиту. Вибір препаратів краще довірити лікаря, адже їх вибір величезний.

Виробляється декілька видів крапель від отиту:

• Нестероїдні протизапальні краплі: Отипакс, Отинум
• Краплі з глококортикоидами: Анауран, Софрадекс
• Антибактеріальні: Полидекса, Отофа, Нормакс

Для усунення запалення та зняття больового синдрому необхідно правильно закапувати краплі у вуха:

• флакон з ліками треба зігріти в руках до кімнатної температури (можна набрати краплі в піпетку і гріти її в руці або потримати її в гарячій кип’яченій воді, щоб прискорити процес)
• дитину розмістити в горизонтальному зручному для нього положенні, відтягнути вушну раковину назад і вниз
• після закапування дитина повинна полежати мінімум 10 хвилин, щоб ліки не витекла назовні
• у більшості випадків, лікарі призначають закапування в обидва вуха
• перед закапуванням вушних крапель грудним дітям, соску потрібно витягнути з рота, щоб не допустити травми барабанної перетинки з-за високого тиску на євстахієву трубу

Не можна проводити жодних прогрівальні процедури без узгодження з лікарем.

Використовувати спиртові краплі дітям молодше 12 місяців категорично заборонено.

Популярний закопування при отиті борним або камфорним спиртом допускається у дітей старше 6 років, але не більше 2 крапель за одну процедуру. У дітей з гнійним отитом необхідно кілька разів на день витирати виділення з вух тільки зовні: ні в якому разі не варто використовувати ватяні палички. Інфекція проникне глибше, можуть виникнути ускладнення у вигляді лабиринтита (запалення внутрішнього вуха).

Як і будь-який лікарський засіб, вушні краплі мають побічні ефекти. Найчастіше, це алергія, свербіж і лущення слухового проходу, почервоніння шкіри вух.

Рекомендації по лікуванню хронічних отитів

Хронічний отит розвивається у дітей зі зниженим імунітетом або патологіями носоглотки. З-за слабкої опірності організму отит часто рецидивує, тим самим на барабанній перетинці постійно формується проривної отвір. В результаті погіршується слух, з’являється приглухуватість, з вуха періодично витікає гній.

Іноді для припинення повторних отитів досить видалити поліпи в носі, збільшені аденоїди, які заважають повноцінному диханню і є хронічним вогнищем інфекції.

В період ремісії рекомендуються фізіопроцедури:

• лікування мікрохвилями
• електрофорез з лідазу
• УВЧ
• УФО-тубус

Якщо отит має грибкову природу походження призначаються турунди з антімікотіческімі мазями: Кетоконазол, Флуконазол. Іноді використовують метод продування слухової труби.

У разі відсутності реакції на консервативне лікування ймовірно хірургічне втручання: тимпаностомия. В барабанну перетинку встановлюються міні-шунти для поліпшення циркуляції повітря та запобігання скупчення зайвої рідини в вусі.

Шунти залишають у вусі на 6-9 місяців. У більшості випадків, трубочки випадають самостійно без залучення медичних працівників, коли перфорація барабанної перетинки затягується.

Тимпаностомия не залишає рубців, відновлює слухове сприйняття, рідко провокує інфекційний процес. Якщо хвороба повернулася через якийсь час після шунтування, лікар буде розглядати питання щодо повторної операції і видалення аденоїдів (щоб звести до мінімуму можливість поширення інфекції вуха).

Тактику лікування хронічного отиту лікар вибирає відповідно до індивідуальної історії хвороби дитини.

Вы можете войти используя:

Ваше имя: *
Ваш email (необязательно):
Комментарий: *	символов осталось.
Код безопасности: *