Як цукор впливає на організм

•  зайвої ваги й ожиріння (швидкі вуглеводи легко засвоюються, а їх надлишок відкладається у вигляді жиру);
•  підвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань;
•  виникнення карієсу;
•  негараздів зі шкірою (надлишкове вживання солодкого прискорює процеси старіння шкіри через глікацію (пошкодження колагену);
•  слабкості та втоми (різкий підйом глюкози у крові змінюється таким самим різким спадом, що викликає дефіцит енергії, сонливість і непереборне бажання знову з’їсти щось солодке).

Що робити?

Як вже згадувалося, важливо розрізняти природні цукри (у фруктах, молочних продуктах) і додані (випічка, солодкі напої). Природні цукри надходять разом із клітковиною, вітамінами та мінералами і приносять певну користь, а от додані зазвичай є порожніми калоріями.

Щоб уникнути стрибків глюкози й відкладення зайвого жиру, цукор найкраще вживати:

•  вранці – в цей час організм активніше витрачає енергію, тому невелика кількість солодкого у першій половині дня засвоїться краще;
•  до або після фізичних навантажень – цукор допоможе швидко відновити запаси енергії.
•  у складі збалансованого прийому їжі – споживання солодкого разом із білками, жирами та клітковиною зменшує різкі скачки глюкози.

В цілому, щоб навчитися жити без страху перед цукром, не забороняйте собі солодке повністю, бо суворі обмеження часто призводять до зривів, але контролюйте кількість і обирайте якість – надавайте перевагу фруктам, меду, чорному шоколаду. Крім того, візьміть за звичку поєднувати невелику кількість цукру з корисними продуктами – так він буде засвоюватися рівномірно і стане гармонійною частиною здорового харчування.

Три міфи про цукор

«Це біла смерть»

Насправді, глюкоза є необхідною для життєдіяльності. Організм навіть здатен виробляти її самостійно з білків і жирів, якщо надходження з їжею недостатнє. Проблеми виникають лише тоді, коли цукру вживається занадто багато.

«Солодке викликає залежність»

В цьому твердженні є частка правди. Вживання солодкого активує зону задоволення у мозку, подібно до інших приємних речей (наприклад, спілкування чи прослуховування музики). Але справжньої фізичної залежності, як у випадку з наркотиками, цукор не викликає.

«Головна причина  діабету»

Діабет 1-го типу виникає через аутоімунні процеси, а діабет 2-го типу розвивається через малорухливий спосіб життя, зайву вагу й генетичну схильність. Надмірне вживання цукру дійсно може призвести до інсулінорезистентності (порушення чутливості до інсуліну), але все ж цукор не можна назвати основною чи єдиною причиною розвитку діабету.